Веб 2.0. Що це?

                              Веб 2.0. Що це?

          

Потік нових інформаційних технологій все більше проникає у наше життя. З'являються послуги, побудовані на сервісах Інтернету, використання різноманітних інтерактивних технології вже не тільки дань моді, а й серйозна конкурентна перевага.

У 2005 виникло поняття Web 2.0.

Спробуємо з’ясувати що саме розуміють під цим поняттям, чим відрізняються Web 1.0 та Web 2.0 та як саме можна використати можливості Web 2.0 у бібліотечній роботі.

Web 2.0 — друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет.

Термін Web 2.0 було запроваджено у 2004 видавництвом О'Рейлі (англ. O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web 2.0», — МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).для означення сукупності прогресивних тенденцій у розвитку веб-технологій .

Принциповою відмінністю технології Web 2.0 від технологій Web 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін.

Сьогодні термін Web 2.0 швидше означає не стільки сукупність певних конкретних технологій, а філософію представлення інформації у веб-орієнтованому середовищі та побудову інформаційних відношень.   

Технології Web 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства біюблдіотекарів для спільного використання  веб-ресурсів та обміну досвідом.

На нашу думку, найбільш використовуваними у бібліотечній практиці можуть стати такі соціальні сервіси:

• створення блогів (веб-журналів) та сайтів;
• вікі-енциклопедїї;
• соціальні пошукові системи;
• зберігання мультимедійних веб-ресурсів;
• зберіганя закладинок

Варто зауважити, що використання соціальних сервісів web  2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем.